вищий орган

1. орган; товариство, асоціація

2. головна, основна частина (чого-небудь)

3. група людей

4. зведення (законів, правил)

- administrative body адміністративний/ управлінський орган

- advisory body консультативний орган

- appropriate body відповідний орган

- auxiliary body допоміжний орган

- deliberative body дорадчий орган

- diplomatic body дипломатичний корпус

- Dispute Settlement B. Орган врегулювання суперечок (СОТ)

- elective state body виборний державний орган

- executive body виконавча влада, виконавчий орган

- executive-administrative body виконавчий та розпорядчий орган

- expert body комісія/ комітет експертів

- governing body керівний орган, адміністративна рада

- higher (highest) bodies of state authority вищі органи місцевої влади

- judicial body судовий орган

- legislative body законодавча влада, законодавчий орган

- main body основна частина чого-небудь

- parent body очолюючий орган

- policy-making body орган з розробки директив/ політичної лінії

- public body громадський орган

- standing body постійний орган

- state body державний орган

- statutory body затверджений законом орган

- subordinate body підлеглий орган

- subsidiary body допоміжний орган

- subversive body підривний орган

- superior body вищий орган

- body accountable to smbd. орган, підзвітний кому-небудь

- body of the draft convention/ treaty, etc основна частина проекту конвенції/ договору тощо

- body of electors виборці

- body of fundamental principles збірка основних/ засадничих законів/ правил/ принципів

- body of an instrument основна частина документу

- body of laws зведення законів; збірка законів; сукупність норм права

- body of principles зведення принципів

- body of qualities сукупність рис

- body of rules зведення правил/ норм

- body of state authority орган державної влади

- body of the treaty основна частина договору

- body of the hall частина залу, відведена для делегатів (ООН)

1. n

1) розташування; розстановка

2) спорт. класне місце у змаганні

2. adj

1) амер. вищестоящий; вищий за званням (за становищем)

2) військ. старший за званням

3) високопоставлений; який займає високе становище

4) важливий, помітний

5) спорт. класний, першокласний

* * *

1) розташування; розміщення

2) cпopт. класне місце в змаганні

3) cпeц. ранжування; розміщення за ступенем важливості

1) aмep. вищестоящий, який стоїть вище за званням, положенням

2) cпopт. першокласний, класний

1. кращий, більший, переважаючий

2. вищий (за посадою, званням)

3. найкращий; високої якості; винятковий; чудовий

- superior body вищий орган

- superior forces військ. переважаючі сили

- superior manpower військ. перевага у чисельності військ

- superior officer військ. начальник, старший за званням

- superior qualities найкращі якості

1) родитель; родителька

2) pl батьки

3) прабатько, предок

4) тварина (рослина), від якої пішли інші

5) джерело, причина

* * *

1) батько; мати

2) праотець, предок

3) бioл. родитель, тварина або рослина, від яких походять інші

4) джерело, причина

5) вищий орган ( який має систему периферійних органів)

1) батько; мати

2) праотець, предок

3) бioл. родитель, тварина або рослина, від яких походять інші

4) джерело, причина

5) вищий орган ( який має систему периферійних органів)

- supreme administrative court

1. n

1) ряд, низка

2) шеренга, шерега

3) pl (the ranks) армія; військова служба

4) pl рядовий і сержантський склад (в Англії тж other ranks)

5) порядок; струнке розташування

6) звання, чин; гідність; посада, службове становище; ранг (дипломатичний тощо)

7) категорія, розряд, клас

8) високе становище

9) стоянка таксі

10) горизонтальна лінія (на шахівниці)

2. adj

1) буйний, пишний, розкішний (про рослинність)

2) зарослий

3) тучний, родючий, жирний (про ґрунт)

4) розм. сильний; потужний; швидкий

5) густий; численний

6) згірклий, зіпсований, протухлий, вонючий

7) огидний, мерзенний, брутальний

8) явний, очевидний; справжній, сущий

9) грубий, цинічний, паскудний

10) розпусний, хтивий

11) надмірний

3. v

1) шикувати в шеренгу; ставити в ряд

2) шикуватися, вишиковуватися в ряд

3) класифікувати; відносити до певної категорії; давати оцінку

4) належати до певної категорії

5) займати (посідати) певне місце

6) займати вище становище; бути старшим

7) займати високе становище; посідати перше місце

* * *

1) ряд

2) вiйcьк. шеренга; ( the ranks) pl армія; військова служба; pl рядовий, сержантський склад ( other ranks)

3) порядок; струнке розташування

4) звання; чин; достоїнство; посада, службове становище; ранг ( дипломатичний)

5) стоянка таксі

6) горизонтальна лінія ( на шахівниці)

1) шикувати в шеренгу; вишиковувати в ряд; розставляти; шикуватися в шеренгу; шикуватися в ряд; проходити шеренгами; мaт. ранжувати, розташовувати в порядку зростання або спадання

2) класифікувати; відносити до якої-небудь категорії; давати оцінку; відноситися до якої-небудь категорії

3) aмep. займати, посідати більш високе положення; бути старшим; займати високе положення

1) буйний, пишний, розкішний ( про рослинність); який надмірно розрісся; зарослий

2) c-г. тучний, родючий ( про ґрунт)

1) прогірклий, зіпсований, тухлий, смердючий

2) огидний, мерзенний

3) грубий, цинічний, паскудний

1. n

1) реальність; щось реальне

2) грам. звичайний ступінь

3) фот. позитив

4) (скор. від positive quantity) додатна величина

2. adj

1) безсумнівний, певний, цілком ясний

2) точний, визначений

3) вірний, достовірний

4) упевнений (переконаний) у правильності

5) самовпевнений

6) розм. абсолютний, закінчений, у повному розумінні слова

7) безумовний

8) позитивний, конструктивний

9) грам. звичайний (про ступінь порівняння)

10) мат. додатний

11) ел. позитивний

12) фот. позитивний

13) тех. примусовий

14) що рухається за годинниковою стрілкою

* * *

1) щось позитивне, позитивність

2) щось реальне, реальність

3) гpaм. звичайний ступінь

4) фoтo позитив

5) cкop. вiд positive quantity [див. positive2 9]

6) eл. позитивна пластина ( елемента)

7) мyз., цepк. позитив (невеликий переносний орган; тж. positive organ)

1) безсумнівний; певний, цілком ясний; точний, певний, визначений; рішучий; категоричний

2) позитивний, стверджувальний

3) вірний, достовірний

4) упевнений ( у чому-небудь), переконаний у правильності ( чого-небудь)

5) самовпевнений

6) справжній, конкретний; абсолютний, сущий; справжній

7) абсолютний, безумовний, безвідносний

8) позитивний; конструктивний

9) гpaм. звичайний ( про ступінь)

10) мaт. позитивний

11) фiз. позитивний ( про заряд)

12) бioxiм. позитивний ( про реакцію)

13) бioл. позитивний ( про тропізм)

14) фoтo позитивний

15) тex. примусовий; нагнітальний; вдувний

16) cпeц. який рухається, обертається за годинниковою стрілкою; правоповоротний; oпт. який обертає площину поляризації праворуч

17) oпт. збираючий ( про лінзи)

1. n

1) монарх, суверен, правитель, державець; володар; повелитель

2) соверен (золота монета)

2. adj

1) верховний, найвищий

2) державний, самодержавний, необмежений; монархічний; повновладний

3) суверенний, незалежний

4) чудовий, прекрасний

5) величний; гордовитий

* * *

1) суверен, монарх; правитель, володар; юp. суверен, носій верховної влади; верховний орган ( держави)

2) диктатор, володар ( в обмеженій сфері діяльності); незаперечний авторитет, арбітр

3) icт. соверен ( золота монета)

1) верховний, вищий

2) необмежений, самодержавний, монархічний, повновладний

3) суверенний, незалежний; державний

4) чудовий, прекрасний

5) величний, гордовитий

1) суверен, монарх; правитель, володар; юp. суверен, носій верховної влади; верховний орган ( держави)

2) диктатор, володар ( в обмеженій сфері діяльності); незаперечний авторитет, арбітр

3) icт. соверен ( золота монета)

1) верховний, вищий

2) необмежений, самодержавний, монархічний, повновладний

3) суверенний, незалежний; державний

4) чудовий, прекрасний

5) величний, гордовитий

(qlty)

n ком., марк. якість; сорт; ґатунок; риса; властивість; a якісний

істотні ознаки товару чи послуги, які задовольняють вимоги встановленого стандарту

═════════■═════════

A-1 quality найвища якість • якість першого ґатунку • першокласна якість; A-3 quality вища якість; absolute quality абсолютна якість; acceptable quality прийнятна якість; adequate quality якість, яка відповідає вимогам • доброякісність; agreed quality узгоджена якість; appealing quality приваблива риса • приваблива властивість; art quality художня якість; asset quality якість активів; attributed quality якісні властивості; audience quality якісна характеристика аудиторії; average quality середня якість; bad quality погана якість; benefit-giving qualityies споживчі властивості; best quality найкраща якість; bottom quality найгірша якість • дуже низька якість; brand quality якість марочного товару; broadcast quality трансляційна якість • відповідна якість для трансляції; business quality ділова якість; cheap quality неякісне • низька якість; choice quality добірна якість; colour reproduction quality якість відтворення кольорів; commercial quality торговельна якість; common quality загальна властивість; competitive quality конкурентоспроможна якість; consistent quality однорідна якість; contract quality якість за контрактом • якість, застережена контрактом; customer quality якісна характеристика клієнтів; defective quality незадовільна якість; delivery quality якість поставленої продукції; desired quality бажана якість; distinctive quality характерна якість • відмінна якість • помітна якість; economic quality економічно обґрунтована якість; edible quality харчова поживність • їстівність; editorial quality редакційна якість • якість редакційного змісту; environmental quality якість довкілля; equal quality рівноцінна якість; established quality підтверджена якість • стандартна якість; excellent quality відмінна якість; expected quality сподівана якість • очікувана якість; experienced quality засвідчена якість; export quality експортна якість; factual quality фактична якість; fair average quality справедлива середня якість • непогана середня якість; fancy quality вища якість; fancy-grade quality вища якість; fine quality відмінна якість • чудова якість; finest quality відмінна якість • чудова якість; first-class quality першокласна якість • вища якість; first-rate quality першосортна якість • вища якість; functional quality функціональна властивість; good quality добра якість; guaranteed quality гарантована якість; healing quality цілюща властивість; health-giving quality цілюща властивість; hidden quality прихована властивість; high quality висока якість; image quality якість зображення; incoming quality вхідна якість • рівень вхідної якості; inferior quality низька якість; inherent quality якість, властива даному виробу; initial quality первісна якість; intermediate quality проміжна якість; intended quality планова якість; latent quality прихована властивість; limiting quality граничний рівень якості; low quality низька якість; low-grade quality низька якість; luxury quality якість на рівні предметів розкоші; managerial qualityies організаторські здібності • якості керівника; manufacturing quality виробнича якість • якість виробництва • якість виготовлення; marketable quality торговельна якість • ринковий ґатунок • комерційна якість; material quality якість матеріалу; mean quality середня якість; medium quality середня якість; mental qualityies розумові здібності; middling quality середня якість • середній ґатунок; nonstandard quality нестандартна якість; nutritional qualityies поживна цінність; objective quality об'єктивна якісна характеристика; off-grade quality низька якість; optimal quality оптимальна якість; optimum quality оптимальна якість; ordinary quality звичайна якість • середня якість; outgoing quality вихідна якість • рівень вихідної якості; overall quality загальна якість; perfect quality бездоганна якість; performance quality якість роботи; photographic quality якість фотографії • фотографічна якість; poor quality погана якість; premium quality вища якість; prime quality вища якість; printing quality якість друку; process quality якість виготовлення; product quality якість продукції; production quality якість продукції; proper quality належна якість; proved quality підтверджена якість • доведена якість; questionable quality сумнівна якість; readership quality якісна характеристика читацької аудиторії; recognized quality визнана якість; reliable quality надійна якість; reproduction quality якість відтворення; required quality необхідна якість; running quality робоча характеристика; satisfactory quality задовільна якість; second-class quality другорядна якість; service quality якість обслуговування; shipping quality транспортабельність; soil quality якість землі; specified quality встановлена якість • визначена якість; standard quality стандартна якість; stipulated quality узгоджена якість; substandard quality нестандартна якість; suitable quality прийнятна якість; superior quality вища якість • краща якість • вищий ґатунок; technical quality технічна риса; tolerance quality дозволена якість; top quality найвища якість; uneven quality неоднорідна якість; uniform quality однорідна якість; unsatisfactory quality незадовільна якість; zero-defect quality без дефектність

═════════□═════════

equal in quality однакової якості; inferior in quality низької якості • найгіршої якості; of equal quality однакової якості; of good quality доброї якості; of high quality високоякісний; of inferior quality недоброякісний; of low quality низької якості; of poor quality недоброякісний; of sound quality доброякісний; of superior quality найвищої якості; quality arbitration арбітраж з питань якості; quality as per sample якість згідно зі зразком; quality assessment оцінка якості; quality assurance (QA) гарантія якості; quality audit контроль якості • перевірка якості; quality awareness знання методів забезпечення якості • обізнаність із якістю; quality bonus надбавка за підвищену якість; quality certificate сертифікат якості; quality check перевірка якості; quality circle гурток з підвищення якості; quality claim претензія до якості; quality class категорія якості; quality control; quality defect дефект якості; quality degradation погіршення якості; quality deterioration погіршення якості; quality engineering технічне забезпечення якості • опрацювання методів забезпечення якості; quality evaluation (QE) оцінка якості; quality gap розрив у рівні якості; quality goods товар високої якості • високоякісні товари; quality grade рівень якості; quality guarantee гарантія якості; quality image уявлення про якість; quality improvement підвищення якості; quality index показник якості; quality inspection перевірка якості • контроль якості; quality label знак якості; quality label scheme система знаків якості; quality level рівень якості; quality management управління якістю; quality manual інструкція із забезпечення якості; quality mark знак якості; quality objective цільовий рівень якості; quality of cargo якість вантажу; quality of design якість проекту • якість конструкції; quality of earnings якість прибутку; quality of exports якість експорту; quality of an item якість виробу; quality of labour якість праці; quality of life якість життя; quality of a lot якість партії (виробів); quality of manufacture якість виготовлення; quality of material якість матеріалу; quality of operation якість роботи; quality of production якість продукції; quality of service якість обслуговування; quality of work якість роботи; quality plan план забезпечення якості; quality planning планування рівня якості; quality principle принцип забезпечення якості; quality program програма забезпечення якості; quality requirements вимоги до рівня якості; quality sample зразок якості; quality specification деталізація характеристик • специфікація характеристик; quality standard норматив якості • стандарт якості • рівень якості; quality surveillance обстеження якості • перевірка якості; quality system система перевірки якості; quality test контроль якості; quality test program програма контролю якості; to approve quality схвалювати/схвалити якість; to ascertain quality визначати/визначити якість; to assess quality оцінювати/оцінити якість; to be of superior quality бути вищої якості; to be superior in quality бути вищої якості; to be up to quality відповідати вимогам; to certify quality засвідчувати/засвідчити якість; to check quality перевіряти/перевірити якість; to confirm quality підтверджувати/підтвердити якість; to conform to the quality відповідати якості; to control quality контролювати якість; to define quality визначати/визначити якість; to demonstrate quality показувати/ показати якість; to determine quality визначати/визначити якість; to differ in quality вирізнятися/вирізнитися якістю; to evaluate quality оцінювати/оцінити якість; to examine quality перевіряти/перевірити якість; to guarantee quality гарантувати якість; to improve quality поліпшувати/поліпшити якість; to inspect the quality перевіряти/перевірити якість; to lower the quality знижувати/знизити якість; to maintain quality піддержувати/піддержати якість • підтримувати/підтримати якість; to modify the quality змінювати/змінити якість; to monitor quality контролювати якість • здійснювати моніторинг якості; to specify quality зумовлювати/зумовити якість; to test quality перевіряти/перевірити якість; to upgrade the quality підвищувати/підвищити якість

ВОЛОДІННЯ - суспільно-особистісний спосіб взаємодії життєдіяльності суб'єкта із соціальною реальністю, який полягає у підпорядкуванні останньої або певних її фрагментів його волі, меті, у досягненні панування над ними для перетворення їх у надійний засіб самовизначення. У соціумі В. є формою вияву та способом існування влади. Володіти соціальними зв'язками, життєвою ситуацією, суспільним явищем, іншою людиною - означає вміти підкорити їх власній волі, зробити засобом власного самоутвердження, тримати їх у покорі, контролювати і управляти ними. Визнання людьми В., як факту життя, примушує їх дотримуватись вимог соціальної ієрархії, субординації та координації відповідних зв'язків та стосунків. Звідси випливає, що В., з одного боку, є засобом самоствердження суб'єкта в системі універсальної соціальної взаємодії суспільства, а з другого - формою вияву влади. Володіти у соціальному плані означає випереджати події власного життя, бачити тенденції його розвитку, знати й уміти опертися на них у реалізації життєвих планів і переконань. Соціальне В. являє собою особливий різновид зв'язку суб'єкта і предмета соціальної дії, котрий не завжди схоплюється юридичними нормами. Володіє той, хто йде першим, хто глибше, далі і швидше бачить предмет у тенденціях його розвитку, вміє надати цим тенденціям адекватної соціальної форми. Як і все у суспільстві, В. розподіляється нерівномірно, набуваючи певної ієрархічної структури залежно від місця даного суб'єкта в системі статусних стосунків громадян. Вищий статус передбачає більший масштаб В., а, отже, і більшу міру панування суб'єкта над обставинами. Наймогутнішим суб'єктом В. виступає держава, а в державі - бюрократія, як особлива корпорація професійних управлінців Н. ижче в ієрархії соціальної могутності стоять суб'єкти, які за масштабом В. менш значимі й могутні - це соціальні інститути, відомства, великі соціальні групи, класи, клани, організації та їх різноманітні об'єднання. Найнижчі щаблі ієрархії соціального В. займають суб'єкти, котрі володіють лише своїм тілом та елементарними життєвими обставинами.

ДУХ - потенціал творчої активності, того переходу від стану речей до стану ідей (і навпаки), що постійно здійснюється всередині діяльності. Д. характеризує самоздійснення суб'єкта, його здатність відтворювати себе у предметному світі (зокрема культури) та розпредмечувати цей світ через творчу особистість. Як єдність процесів творчого опредметнення та розпредметнення Д. виступає в об'єктивній та суб'єктивній формі С. уб'єктивний Д. - це інтегральне самовизначення людського "Я" як ідеального буття, "внутрішнього світу", мислячої самосвідомості. Суб'єктивний Д. визначається через зростання у суб'єкті "безконечної персони" (Гегель) як результату перенесення зовнішнього універсуму у внутрішній світ особистості. Об'єктивний Д., навпаки, є пов'язаним із зворотним процесом опредметнення внутрішніх станів, тобто виходу за межі ідеальності у предметне буття, з прагненням суб'єкта до самореалізації як окремого культурного світу. Об'єктивний Д. постає у вигляді інтерсуб'єктивного колективного досвіду усіх різновидів суб'єктоб'єктної взаємодії, яка притаманна історичному процесу формоутворення олюдненого буття. Саме таке буття і здатне до інтеріоризації у "внутрішнє буття" суб'єкта. Отже, суб'єктивний та об'єктивний Д. виступають в органічній єдності. Взаємопов'язаність об'єктивного та суб'єктивного у складі Д. проявляється, зокрема, в тому, що він маніфестується через рольові структури діяльності суб ' єкта та символічні витвори буття, що потребують індивідуальної розшифровки. В цьому відношенні Д. виступає трансформаційним процесом взаємопереходів суб'єктивного та об'єктивного, універсального та індивідуального, формоутворення та змістонаповнення. До атрибутів Д. належать: 1) активність як самотворча діяльність на перетині буттєвості та свідомості; 2) безконечність, тобто здатність до трансценденції, виходу з себе у все вищі ціннісні сфери, до перетину усіх кордонів; здатність, що репрезентується невичерпними можливостями творчості та розуму суб'єкта; 3) свобода як самодіяльність, як необмеженість самовідтворення, виявів проективних сфер свого здійснення, шляхів затвердження своєї буттєвості; 4) абсолютність як самоцінність та властивість самовизначення своїх предикатів, як неодмінного джерела усіх форм перетворення існуючого; 5) самосвідомість у вигляді саморефлексивного мислення та самопокладання смислу. Як філософська категорія Д. є наскрізною проблемою усієї історії філософії. У Платона, який уперше розгорнув цю проблему в систематичній формі, Д. це "світова душа", котра, будучи дотичною до істини та вічних ідей (ейдосів), об'єднує через гармонію і красу життєвий статус розуму та тілесність речей, виступає принципом саморуху. В давньогрецьк. філософії Д. трактувався не як надприродна сутність, а у складі буття і визначався чи то як "пневма" (життєва сила, або, навіть, "тонка" матерія на зразок повітря), чи як "нус" (інтелектуальне начало). Так, у ' стоїків Д. водночас і тілесний початок, і мудрість, здатність жити відповідно до Логосу світу. Тільки з Плотина починається спіритуалізація Д., яка набуває чіткого виразу у Філона Александрійського, котрий ототожнював Д. з Логосом, Софією, духовним життям. У християнстві Д. розглядався як третя іпостась Трійці ("Святий Дух"), що втілює творчу, породжуючу силу Бога-Отця і Бога-Сина. Земним місцеперебуванням цього Д. є церква та душі праведників В. ідповідним чином патристика (Августин Блаженний) та томізм (Тома Аквінськиїї) перетлумачують тезу Аристотеля про Д. як вищий інтелектуальний регістр душі. В Україні, яків інших європейських країнах, релігійне розуміння Д. розвивалось у руслі християнської антропології (Могила, Прокопович, Яворський, Туптало, Кониський та ін.). Д. розглядався як істина душі та вища цінність. Сковорода пов'язує його з "внутрішньою людиною", що має богоподібну природу, та особливим, "третім" символічним світом біблійних архетипів вічності, краси, абсолюту. Масштабне вчення про Д. втілене у системі Гегеля Д. ля нього Д. - це світовий розум, котрий в своєму діалектичному розвитку за принципом тріади (теза, антитеза, синтеза) проходить фази чистих логічних сутностей, природи (як свого інобуття) та історії і усвідомлює себе як абсолют (абсолютну ідею чи абсолютне знання). В цьому розвитку Д. визначається як "для-себе-буття" чи свобода. Вчення про Д. розвивалось Марксом. Ідучи за Гегелем, він співставляє Д. та працю як дві діалектично пов'язані протилежності, в яких праця виступає як позитивна діяльність, що оречевлюється в її результатах, а Д. - як сила негації. Останнє означає у гегелівській традиції те, що "Я" принципово не згасає в жодному результаті, а використовує його як поштовх до подальшого розвитку, тобто предметне буття є для Д. стартовою підставою, передумовою руху. Отже, "первинність" буття є тут позитивно діалектичним моментом творчої негації Д. Розуміння Д. як вільної, творчої сили, що не оречевлюється, а лише символізується у бутті, розвинуте в XX ст Б. ердяєвим. Він визначає Д. як творчість, що є подоланням небуття та втіленням свободи. В такій якості Д. виступає як смисл буття суб'єкта, що розкривається в особистісному існуванні людини. Д., за Бердяєвим, є поєднанням божественної природи з людиною. Аксіологічна позиція в розумінні Д. як найвищої цінності, що розкривається в історичному бутті, відстоювалась Дильтеєм та Віндельбандом. Проти віталістичного тлумачення Д. як інтелектуально паразитичного породження життєвого процесу, котре сковує душу (Клагес, Лессинг, Фробеніус) виступали Гартман, Шелер, Ясперс, для яких Д. маніфестує сходження суб'єкта через символ до вищих щаблів адекватного існування людини О. соблива, але соціально важлива лінія в аналізі Д. була пов'язана з проблемою духовних передумов національного життя. Історично тема національного Д. найбільш виразно формулюється Гердером, який вбачав в ньому носія базисних культурних форм нації та її мовної свідомості. Надалі проблема національного Д. розвивалась в зв'язку з філософією мови (Гумбольдт), філософією історії (Фіхте) та філософією культури (Шпенглер). В Україні проблема національного Д. розроблялась кирило-мефодіївцями (Костомаров, Куліш, Білозерський) під кутом зору народної свідомості, православ'я, укр. ідеї в контексті слов'янської культури. У складі питань державотворення аналіз національного Д. здійснювався в працях Донцова та Липинського. В культурно-історичному аспекті проблема національного Д. досліджувалась Чижевським. В сучасній літературі під поняттям національного Д. мається на увазі інтегральне виявлення духовних ресурсів ствердження нації як суб'єкта світової історії. Ці ресурси визначаються самосвідомістю народу, його світосприйняттям, віруваннями, ментальністю культури та соціальною пам'яттю традицій. Отже, проблема Д. виходить за межі чисто академічного інтересу і має значення не тільки в історико-філософському, а й світоглядно-соціальному ракурсі.